Як уже відомо, під цим заголовком вийшла з друку книжка англійською мовою. Книжку зредагував проф. Ігор Каменецький, а видало Українське Історичне Товариство у співпраці з Фундацією І. Багряного та Українським Дослідним і Документаційним Центром Українського Інституту Америки.
Ця наукова праця складається з передмови проф. Л. Винаря і чотирьох відділів. У першому відділі редактор Каменецький подає історичну суть і аналізує Вінннцьке явище, особливо методи, які вживалися у масовнх убивствах Сталінської „Великої чистки" 1936-1938 років.
Другий відділ подає свідчення очевидців, інтерв'ю з очевидцями та передрук зі свідчень перед "Переслуханням в Конгресі ЗСЛ 1959", де переводжено переслухування на тему "Злочини Хрущова".
За браком місця подаємо свідчення тільки одного із свідків. Інші свідчення подібні і не суперечать першому. Журналіст і інж. Михайло Сележко, що його заарештували німці, сидів у німецькому концтаборі під час війни і його мобілізували німці в 1943 році на службу перекладача німецької комісії, яка досліджувала масові могили у Вінниці. В 1949 році він написав, що він бачив під час розкопок у Вінниці:
Ця наукова праця складається з передмови проф. Л. Винаря і чотирьох відділів. У першому відділі редактор Каменецький подає історичну суть і аналізує Вінннцьке явище, особливо методи, які вживалися у масовнх убивствах Сталінської „Великої чистки" 1936-1938 років.
Другий відділ подає свідчення очевидців, інтерв'ю з очевидцями та передрук зі свідчень перед "Переслуханням в Конгресі ЗСЛ 1959", де переводжено переслухування на тему "Злочини Хрущова".
За браком місця подаємо свідчення тільки одного із свідків. Інші свідчення подібні і не суперечать першому. Журналіст і інж. Михайло Сележко, що його заарештували німці, сидів у німецькому концтаборі під час війни і його мобілізували німці в 1943 році на службу перекладача німецької комісії, яка досліджувала масові могили у Вінниці. В 1949 році він написав, що він бачив під час розкопок у Вінниці:
"Величезні товпи людей тупцювалися між деревами в саду. Все було просякнене спекою літа і жахливим смородом трупів. То тут, то там робочі копали землю. Зпід неї витягали канатами людські мертві тіла, деякі ще цілі, деякі частинами... Місцеві люди передивлялися мертвих і їхню одежу. Шукали паперів і інших доказів Все збирали і записували, документи перечитували і також записували. Час від часу чути було істеричні крики відчаю жінки або стогін чоловіка. Жінка пізнавала одежу свого любого, чоловіка члена родини...".
